Кіра була закохана в Грицю з самого моменту їхнього знайомства. Вони були разом уже кілька років, і Кіра відчувала, що настав час рухатися далі. Але Грицько, здавалося, не усвідомлював цього. Якось вона вирішила, що настав час взяти ініціативу до своїх рук. Після довгих роздумів Кіра купила обручку і почала готувати романтичну вечерю. Вона запалила свічки, накрила стіл і включила тиху музику. Все було готове до ідеального вечора. – Який затишний вечір, – сказав Гриша,
заходячи до кімнати, – Що трапилося? – Нічого особливого, просто хотіла влаштувати тобі сюрприз, – усміхнулася Кіра. Вечір проходив ідеально. Вони обговорювали свої плани на майбутнє, сміялися та насолоджувалися компанією один одного. А коли настав час десерту, Кіра вирішила зробити пропозицію. – Грицю, я довго думала про це, і я хочу, щоб ми були разом завжди, – вона витягла каблучку з коробочки. Однак замість радості на обличчі Грицька з’явився вираз жаху. – Кіро, я… Я не знаю, що сказати, – почав він. Кіра відчувала, що щось йде не так. Вона не очікувала такої реакції. – Ти що, не хочеш одружитися зі мною?
– Запитала вона з надією в очах. Гриша зітхнув: – Кіро, я дійсно люблю тебе, але… – він дістав з кишені коробочку і відкрив її, показуючи обручку, – Я сам планував зробити тобі пропозицію сьогодні ввечері. Тепер уже Кіра була приголомшена. Вони обоє сміялися від щастя, усвідомлюючи, що хотіли одного й того самого. Цей вечір став для них особливим, нагадуючи щоразу, що їхні почуття збігаються, навіть якщо вони виявляють їх по-різному.