Вадим із захопленням відчиняв двері свого будинку. Він мав чудові новини, які, як він думав, порадують і Олену. ”Олено, у мене чудова новина для тебе! Мама переїде до нас на якийсь час!” – сказав він з хвилюванням. Олена, сидячи на дивані та переглядаючи журнал, підвела очі на свого чоловіка. Її посмішка, якою була ще секунду тому у всій своїй вроді, миттєво зникла. ”Що? Як це – на якийсь час? На який час?” – її голос звучав стривожено. ”Ну, мамі потрібно пройти кілька медичних процедур тут, у місті. Вона не може залишатися сама в селі,” – намагався пояснити Вадим.
”І ти прийняв рішення, не порадившись зі мною?!” – В голосі Олени відчувалося обурення. ”Ти знаєш, які важкі в нас з нею були стосунки!” Вадим трохи опустив очі. Він розумів її невдоволення, але сподівався на розуміння. ”Олено, я знаю, що у вас були розбіжності. Але ж вона моя мама. Я не міг їй відмовити.” Олена глибоко зітхнула, намагаючись заспокоїтись. ”Вадим, ми тільки почали наше сімейне життя, і я хотіла б, щоб наш дім був нашим притулком. Твоя мама – складна людина. Ти знаєш, як вона мене критикує з будь-якого приводу!” Вадим відчув, що справа йде до скандалу,
і спробував запобігти йому. ”Будь ласка, давай не будемо сваритися через це. Мама залишиться лише на кілька тижнів. Ми зможемо пройти через це випробування. Я обіцяю, що буду поруч і не дам їй тебе ображати.” Олена зволікала на мить, потім зітхнула. ”Добре, Вадим. Але обіцяй мені, що більше не прийматимеш таких рішень без мене.” ”Обіцяю,” – прошепотів Вадим, обіймаючи свою дружину. Незважаючи на всі труднощі та розбіжності, Вадим та Олена розуміли, що їхнє сімейне щастя залежить лише від їхнього взаєморозуміння та готовності йти на компроміс.