Бабуся Світлана, відома тим, що швидко продавала всі свої букети, знову оминула своїх конкурентів. Її місце біля кінотеатру, куди часто заходять сімейні пари, видавалося ідеальним для продажу квітів. Однак її скромні букети не завжди були кращими, ніж у інших. Якось увечері повз неї проходила молода пара – Вова та Олена. Олена захопилася квітами, а Вова засумнівався, пославшись на їх невеликий розмір та високу вартість. Коли вони вирішили йти далі, Світлана потай запропонувала Вові купити у неї квіти за сто гривень,
вдавши, що ціна не змінилася. Збентежений, але вдячний, Вова прийняв жест і купив букет для Олени, вдавши, що це була його ідея підтримати маленьку пенсію Світлани. Конкуренти засумнівалися у методах Світлани, звинувативши її у маніпулюванні клієнтами з метою підвищення продажів. Світлана, не заспокоївшись, зібрала речі та вирушила додому, заїхавши на виручені гроші купити продукти та торт. Вдома чоловік жартома відзначив її скромний прибуток, запідозривши,
що вона роздарувала багато квітів. Світлана відмахнулася від зауваження, залишившись задоволеною своїм вчинком, і подумала про те, щоб наступного разу зв’язати шкарпетки для дітей, не надто переймаючись заробітком. Вона отримувала радість від того, що допомагала іншим та займалася улюбленою справою, а гроші для неї були лише приємним бонусом.