Олена увійшла в туалет кафе помити руки і раптом почула дивну розмову з кабіни: «Уявляєш, Ніно, він там зі своєю дружиною, з цією кобилою – Оленою. Я трохи від ревнощів їй волосся не повисмикувала. Адже він казав, що нікуди її не водить, і взагалі між ними нічого немає!» Олена відчула себе збентежено, коли почула своє ім’я в розмові. Вона завмерла біля раковини, не вірячи своїм вухам. Серце шалено калатало, коли розмова тривала. Олена вирішила дочекатися та подивитися на жінку, яка так безцеремонно обговорювала її долю. Незабаром вона побачила двох жінок.
Одна з них була блондинка з холодним поглядом, друга — брюнетка із зловтішною усмішкою. Олена відчула гнів, але замість вибухнути вона стримала себе. — Перепрошую, — сказала Олена, — я не могла не почути вашої розмови. То ви зустрічаєтеся з моїм чоловіком? Блондинка здригнулася, а брюнетка зробила крок назад. — О, Боже, — видихнула білявка. – Ти… ти Олена? Олена кивнула, ледве стримуючи сльози. — Ну що ж,— сказала сарказмом,— тепер я знаю правду. Олена вийшла з туалету та повернулася до свого столу. Чоловік Олексій помітив її схвильований вигляд. — Що сталося, Олено? – спитав він, беручи її за руку. Олена придивилася до його обличчя. Як міг він бути таким лицеміром? — Олексію, — твердо сказала вона, — мені здається, нам треба серйозно поговорити.
Олексій зблід, але Олена не дала йому можливості відповісти. Вона розповіла все, що почула у туалеті: його обличчя спотворилося від сорому. — Олено, я… Я не знаю, що сказати, — промовив він, опустивши голову. Але Олена вже ухвалила рішення. Вона встала, залишивши його сидіти одного за столом із келихом вина в руці. Той вечір змінив її життя. Пізніше Олена зрозуміла, що це було найкраще, що могло статися з нею. Тепер перед нею відкрилися нові можливості, і вона була готова розпочати все спочатку, без брехні та обману у своєму житті.