Анатолій і Маша, зіткнувшись із серйозними труднощами в сімейному житті, зрозуміли, що їм потрібна перерва. Рішення прийшло спонтанно: вирушити в гори, щоб знайти душевний спокій і натхнення. Вони залишили свого маленького сина на пару днів із турботливою бабусею і вирушили в дорогу. “Ми давно не були вдвох, без турбот і суєти,” – сказала Маша, посміхаючись, коли вони завантажувалися в машину. “Точно, настав час згадати, як це – просто насолоджуватися один одним,” – відгукнувся Анатолій, заводячи автомобіль.
Поїздка у гори була спокійною. Вони обговорювали дрібниці, уникаючи важких тем, що накопичувалися місяцями. Приїхавши до місця призначення, вони виявили відокремлений затишний будиночок, оточений мальовничими горами. “Як тут гарно! ” – Захопилася Маша, виходячи з машини. “І як тихо… Тільки ми й природа”, – додав Анатолій, беручи її за руку. Дні в горах пролетіли непомітно. Вони гуляли лісовими стежками, милувалися заходами сонця і навіть зважилися на ”легкий” альпінізм. Вечорами вони сиділи біля каміна,
говорили про все на світі, згадуючи щасливі моменти спільного життя. Ці моменти допомогли їм згадати, чому вони колись обрали одне одного. “Знаєш, Маша, я зрозумів, наскільки тебе не вистачало останнім часом”, – зізнався Анатолій одного вечора. “І мені теж не вистачало тебе, Толю. Нам потрібно частіше приділяти час один одному”, – відповіла Маша, посміхаючись йому крізь сльози радості. Коли подружжя повернулося додому, здавалося, що вони набули нового порозуміння і поваги один до одного. Ця невелика відпустка в горах не лише відволікла їх від повсякденних проблем, а й нагадала, що їхнє сімейне щастя – це те, що варто берегти і цінувати щодня.