Мене звуть Ангеліна, і я хотіла б поділитись з Вами нашою історією. Якось, коли я насолоджувалася осіннім днем у парку зі своєю дочкою, мене відвернув важливий телефонний дзвінок. За долі секунди дочка впала в прохолодний ставок. Не встигла я зреагувати, як бездомна літня жінка, що опинилася поруч, кинулася у воду і врятувала мою дочку. Мене переповнювала подяка, я плакала та обіймала дочку. Я запросила незнайомку до нас додому і там вона представилася Василиною. За чаєм вона розповіла про своє несамовите минуле.
Обдурена своєю дочкою, вона залишилася без гроша в кишені. Вони з дочкою мали купити дві квартири, по одній на сім’ю. Але дочка обдурила її, втекла з чоловіком та всіма грошима, залишивши Василину без засобів для існування. Тепер жінка виживала, збираючи пляшки у парку. Жахнувшись від історії такої зради з боку дочки, я запросила Василину пожити в нас, адже наш будинок дозволяв нам це робити. Коли я розповіла про те, що трапилося чоловікові,
він теж щиро висловив подяку Василині за її мужність і теж запропонував їй жити у нас. Проте вона не захотіла втручатися у нашу родину. Натомість ми влаштували Василину в один прекрасний будинок для людей похилого віку. Вона думала він безкоштовний, але ми таємно оплачували її перебування там. Ми часто відвідуємо її і забираємо її до себе у свята; вона стала для нашої дочки рідною бабусею. Ми нескінченно вдячні Василині, нашій супер-героїні, яка врятувала нашу дитину, а тепер наповнює своєю присутністю наше життя.