Андрій йшов додому, не бажаючи повертатися туди. Він розумів, що вдома на нього ніхто не чекає. Він зі шкіри геть ліз, щоб забезпечити дружину та 2 дочок, але тим завжди було мало.
Андрій повільно йшов осінньою вулицею, відчуваючи тяжкість у кожному кроці. Його думки кружляли навколо одного: він не хотів повертатися додому, де на нього ніхто не чекав. Він працював невтомно, щоб забезпечити дружину та двох дочок, але здавалося, що його зусилля ніколи не оцінювалися. “Привіт, Андрію,” – несподівано пролунав голос. Це був його старий друг Ігор, … Read more