Життя двох дітей, Маші та Саші, кардинально змінилося після того, як їхня мати, Олександра, несподівано пішла з життя. Залишившись з батьком, який був відомий у їхньому маленькому містечку як безпросвітний п’яниця, їхнє майбутнє здавалося похмурим. Сусіди, друзі та родичі висловлювали співчуття, але ніхто не вірив, що діти зможуть вирости та стати нормальними людьми. Батько дітей, Ігор, довгий час був самітником, проводячи дні та ночі за пляшкою. Однак втрата дружини стала для нього тим поштовхом, який змусив його переосмислити своє життя. Він раптово усвідомив, що його діти потребують його. Того дня Ігор прийшов додому тверезим. Маша та Саша з подивом
дивилися на нього, не вірячи своїм очам. Ігор сів перед ними і сказав: “Діти, я знаю, я був не найкращим батьком. Але я обіцяю змінитися. Я буду для вас тим батьком, яким маю бути.” З цього часу Ігор почав своє нове життя. Він категорично відмовився від алкоголю, знайшов роботу та почав приділяти більше часу Маші та Саші. Він став допомагати їм з уроками, проводити час за прогулянками та іграми. Сусіди та родичі були вражені його змінами.
Тітка Ганна одного разу навіть сказала: “Я не можу повірити, що це той самий Ігор. Він став справжнім батьком.” Змінившись, Ігор не тільки врятував себе, а й забезпечив своїм дітям ту опору та турботу, якої вони так потребували після втрати матері. Він довів, що навіть у найважчій ситуації людина може знайти в собі сили змінитись і стати кращою. Маша та Саша, спостерігаючи за перетворенням батька, зрозуміли, що навіть після великої втрати можна знайти надію та щастя.