У сім’ї Наді та Олексія було безліч важких моментів, але одне завжди допомагало їм зберігати рівновагу – це почуття гумору Олексія. Надя завжди говорила, що саме цю якість вона цінує у ньому найбільше. Якось, під час одного з тих тяжких періодів, коли Олексій втратив роботу, Надя знайшла його на кухні, коли він балансував ложкою на носі. “Що ти робиш?” – Запитала вона з усмішкою. “Тренуюся для нової кар’єри в цирку,” – відповів він з лукавою усмішкою . “Як ти думаєш, маю шанси?” Надя засміялася.
У такі моменти вона особливо цінувала його здатність знаходити світло у темряві. “Ти завжди знайдеш спосіб залишатися оптимістом”, – сказала вона. “Ну, життя занадто коротке, щоб весь час сприймати його всерйоз”, – відповів Олексій, знімаючи ложку з носа. Коли у Наді трапилися проблеми зі здоров’ям, Олексій був головною опорою. Під час її довгого відновлення після операції він розповідав їй жарти та забавні історії, щоб вона почувала себе краще. “Ти знаєш, що ти мій особистий доктор Хаус, тільки без кульгавості та цинізму?” –
Жартівливо сказала Надя одного разу, коли він знову змусив її посміхнутися. “А ти моя найулюбленіша пацієнтка,” – відповів він, цілуючи її в лоб. Коли вони відзначали свою 25-ту річницю весілля, Надя сказала перед усіма гостями: “Ця людина навчила мене сміятися, коли я хотіла плакати. Його гумор – це маяк, який веде мене через усі бурі життя.” Олексій, стоячи поряд з нею, посміхнувся і жартома додав: “І я продовжуватиму жартувати, навіть коли мої жарти стануть старими і несмішніми.” Надя подивилася на нього з любов’ю та вдячністю. Її чоловік не просто поділяв з нею життя : він робив кожен її день яскравішим і веселішим , перетворюючи кожен виклик на можливість для сміху і радості.