Антон побачив 2 тривожні сни. У першому його сусідка Марина зайняла у його дружини Ярослави 5000 та прошепотіла Антону: “Але гроші я тобі не віддам”, – після чого пішла з їхнього дому. Прокинувшись у тривозі, Антон знову заснув, і йому наснилося, що Ярослава пішла від нього до молодого чоловіка на ім’я Мишко, який приїхав за нею ранковим автобусом. Наступного ранку Антон, почуваючи себе похмурим, попередив Ярославу,
щоб вона не позичала Марині грошей. Ярослава відмахнулася від його побоювань, вважаючи їх за дурні. Однак, повернувшись із роботи, Антон був вражений, дізнавшись, що Марина справді зайняла п’ять тисяч. Занепокоєний другим сном, він поспішив на зупинку, щоб дізнатися, чи не приїжджав вранці молодик. У кіоску він розпитав продавчиню Надію, яка сказала, що приїхав лише місцевий Мишко. Антон, згоряючи від ревнощів, попрямував до будинку Смирнових, щоб зустрітися з Мишком.
Він суворо попередив Мишка, щоб той тримався подалі від Ярослави, ґрунтуючись на своєму сні. Повернувшись додому, Антон провів вечір у роздумах, плануючи взяти вихідний, щоб наглянути за Ярославою. Вранці він з полегшенням виявив, що Марина повернула гроші, і зрозумів, що його побоювання з приводу Мишка та Ярослави не виправдалися. Заспокоївшись, він бадьоро зібрався на роботу.