Моя мама – єдина у своєму роді людина. Пропрацювавши 18 років у Греції, вона цього року повернулася на батьківщину. За час роботи за кордоном вона була щедра, допомагала багатьом, не чекаючи подяки у відповідь. Однак її сестра Світлана часто користувалася цією добротою. Одного разу Світлана відмовилася від своєї спадщини – старого, напівзруйнованого будинку. Моя мама, переїхавши до цього будинку з батьками, а потім і з чоловіком,
взяла на себе обов’язок щодо його утримання. Після розлучення мама одна виховувала мене у цьому будинку. Незважаючи на наше важке матеріальне становище, Світлана, яка була забезпеченішою, ніколи не простягала нам руку допомоги. Коли я виросла, мама переїхала до Греції, і завдяки її наполегливій роботі було відреставровано наш будинок, і він став найкращим у селі. Бачачи наш прогрес у фінансовому та матеріальному плані, Світлана почала відвідувати нас і просити значні суми грошей. Мама завжди поступалася їй, пояснюючи це тим, що їхня історія не дозволяє їй відмовити сестрі. Я часто критикувала її щедрість,
розуміючи, що Світлана поводиться меркантильно. Мої підозри підтвердилися, коли під час госпіталізації матері Світлана жодного разу не відвідала її. А коли мати одужала, її сестра повернулася і попросила 300 євро. Мама знову віддала їй гроші. Спостерігаючи за цим, я не можу не питати, коли ж моя мама зрозуміє, що Світлана не піклується про неї, а просто користується її щедрістю?!