З перших днів університету я ставив собі за мету побудувати успішну кар’єру. Роки наполегливої роботи, ночі наодинці з книгами та навчанням — я був готовий йти до своєї мети. Але потім у моє життя увійшла Лариса. Вперше я побачив її в бібліотеці. Вона читала книгу, занурена в неї настільки, що не помітила мого погляду. Її проста, але витончена сукня підкреслювала її красу, а волосся спускалося на плечі, наче каскадом. “Привіт,” – почав я, підходячи до неї. – “Ти часто тут буваєш?” Вона підвела очі і посміхнулася. “Так, я люблю це місце. А ти?” Ми провели багато годин, обговорюючи все — від книжок до майбутніх планів.
Кожна наша зустріч ставала довшою, і незабаром я зрозумів, що закоханий. Але разом із коханням прийшли й сумніви. Я почав пропускати важливі зустрічі, через що моя кар’єра стала стагнувати. Одного вечора, після довгого дня на роботі, я повернувся додому і побачив Ларису, яка готувала вечерю. “Ти знову спізнився,” – зауважила вона. – “Ти справді хочеш всього цього? Ти готовий жертвувати всім заради кар’єри?” Я стомлено опустив голову: “Я не знаю, Лара. Я завжди мріяв про велике і успішне майбутнє. Але я не хочу втратити тебе.” Вона взяла мене за руки:
“Ти маєш вирішити, що важливіше для тебе. Але пам’ятай, що життя – це не тільки кар’єра, а й моменти, проведені зі своїми близькими.” Я зрозумів, що стою перед вибором, який визначить моє життя. З одного боку, довгоочікувана мрія, з іншого — людина, яку я люблю. З того часу минуло багато років. Я вирішив піти з роботи та відкрити свій маленький бізнес. Це було не так просто, але Лариса була поруч зі мною на кожному етапі. Згодом ми стали щасливими батьками двох чудових дітей. Жертвувати своєю мрією заради кохання було непросто, але я ніколи не пошкодував про свій вибір.