Незважаючи на попередження матері про Віру, Олег все одно зробив пропозицію стати його дружиною. Але через роки він зрозумів, що його мати мала рацію.

Віра виховувалась виключно матір’ю, ніколи не знаючи свого батька. Одного раз, приїхавши по роботі з іншого міста, він недовго зустрічався з матір’ю Віри, але потім знову зник. Вони скромно жили у старій частині маленького містечка, і Віра росла значною мірою незалежною. У дитинстві вона заздрила сукням інших дівчаток, адже мала простий гардероб. Неподалік жив Олег зі своєю родиною: його батько був менеджером, а мати викладала математику. Олег процвітав у навчанні, особливо в історії. Його старший брат переїхав до Польщі, відвідуючи його лише зрідка. Закінчивши навчання, Олег повернувся додому викладати історію у середній школі.

На заході місцевого клубу Віра помітила Олега, впізнавши його зі школи, хоч він її не пам’ятав. Віра, якій було вже 18 років і яка працювала на фабриці, виявила ініціативу – і вони почали зустрічатися. Дівчина була зачарована знаннями, якими він ділився. Зрештою Олег познайомив Віру зі своєю матір’ю, яка пам’ятала Віру як неспокійну дівчинку і попередила Олега про неї. Як би там не було, той любив Віру, особливо, коли дізнався, що вона чекає на їхню дитину. Пара одружилася на тлі міських пліток про малоймовірний шлюб. Подружнє життя було складним. Олег часто приходив додому і заставав близнюків Сашка та Павлика, залишених Вірою самих. Одного разу чоловік повернувся мало не в порожній будинок , і знайшов на столі записку від Віри про те, що вона поїхала.

Advertisment

За допомогою своєї матері Олег виховував близнюків та третього сина, Ігоря – після наступного візиту та чергового від’їзду Віри. Пройшло багато років. Близнюки виросли, вступили до університету та обзавелися власними сім’ями. Олег зосередився на вихованні Ігоря, який у результаті вступив у той самий інститут, що і батько. На жаль, мати Олега померла, залишивши порожнечу у їхньому житті. На свій 50-й день народження, в оточенні синів та їхніх сімей, Олег зробив пропозицію колезі Марині, з якою зустрічався вже кілька місяців. Вони святкували весілля під схвальні вигуки та теплі побажання. Щодо Віри, то вона стала далеким спогадом, ніколи більше не повертаючись і не стаючи частиною їхнього життя.

Advertisements

Leave a Comment