Надворі йшов дощ. Марина пішла з роботи раніше і поспішила до торгового центру, щоб купити незвичайний подарунок на день народження своєму чоловікові. Жвава атмосфера торгового центру, освітленого яскравими вогнями, та приємний запах кави підняли їй настрій. Вона затрималася біля каталогу центру, розмірковуючи, який подарунок купити. Йшли години, але вона ніяк не могла вибрати . Несподівано з нею випадково зіткнувся якийсь чоловік. Марина обернулася і побачила чоловіка трохи старшого за неї , з розпатланим волоссям і великими сірими очима. Вона впізнала в ньому Євгена, своє шкільне кохання.
Дізнавшись про ситуацію, Євген запропонував як подарунок золотий браслет. Незважаючи на свої початкові побоювання щодо ювелірних магазинів, Марина виявила, що це добрий варіант. Зрештою, вона вибрала гарний браслет для свого чоловіка. Час минав, і шляхи Марини зрідка перетиналися з Євгеном. Одного ранку, чекаючи разом із чоловіком ліфта, вона з подивом побачила Євгена , який представив їм свою подругу Ганну. Чоловіки, здавалося, швидко порозумілися і навіть обмінялися номерами телефонів. Минали дні, Марина проводила з Євгеном дедалі більше часу, виявляючи їхні спільні інтереси і дедалі більше прив’язуючись до нього. Ця новонабута прихильність ускладнювала її почуття, оскільки вона була глибоко закохана в Олексія, але відчувала тяжіння до Євгена.
Одного вечора Євген прямо поговорив з Мариною з приводу її поведінки, заявивши, що відчуває до неї ті ж почуття. Розриваючись між двома чоловіками, Марина відчувала, що на неї тиснуть, змушуючи зробити вибір. У результаті Марина вирішила почати все спочатку, далеко від обох чоловіків. Вона залишила кожному прощальні листи, в яких виражала свою любов до обох і своє рішення дати їм волю. Через тиждень Марина дивилася з вікна свого нового житла у новому місті, сподіваючись, що чоловіки зрозуміють її рішення та знайдуть свій власний шлях до щастя.