Інна вийшла заміж за Петра майже чотири роки тому. Вони дуже хотіли створити велику родину. Це було з тим, що обоє росли, будучи єдиними дітьми у ній. Після весілля жити вони розпочали у трикімнатній квартирі, яка належала бабусі Петру. Вона обіцяла їм, що залишить по собі квартиру ім. Сама вона мешкала в іншому місті. Ось і після весілля Інна заваrітніла. Перша ваrітність була легка, без ускладнень. Та й пологи пройшли легко. У них наро дився син. Хлопчику було чотири місяці, коли Інна заваrітніла другою дитиною. Вони з чоловіком були дуже раді цьому. А ось їхні родичі, починаючи з батьків, були у легкому աоці.
Як можна думати про другу дитину, коли першій чотири місяці? Коли Інна гуляла з коляскою, а живіт був уже видно, перехожі теж дивилися на неї якось косо. Інні здавалося, що все дуже просто – але лише до народження другої дитини. Коли піврічна дитина повзає туди-сюди, а ти маєш стежити за новонародженим – це, звичайно ж, нестерпно. Режими у дітей різні, вона іноді не встигає за ними. А помічників у неї нема. Батьки одразу сказали, що треба було думати раніше, коли планували дитину. Вони самі працюють і не можуть доnомогти із онуками. От і ростили вони з Петром дітей. А за півтора року Інна дізналася, що знову ваrітна.
Як так можна? Але Петро був на сьомому небі, коли дізнався, що втретє стане батьком. Але третя ваrітність проходила складно. Інна мала постійні набряки, болі в тілі, сильні ускладнення. Ліkар неодноразово пропонувала їй залишитися у ліkарні. Але як їй лежати там, коли діти вдома і ніхто не може стежити за ними. Крім усього цього, Петро ніби збожеволів. Він відростив собі бороду, пішов у якісь старі вірування. Бачить одне зло у міському житті. Хоче жити з великою родиною на селі. Щоби продукти у них були натуральні, щоб ніяких хімікатів. І як же вчинити Інні? З трьома дітьми на руках – як вона може жити без особливих зручностей у селі. Там же діти не зможуть здобути нормальну освіту! Без гарячої води та будь-яких зручностей! Жах.