Настя глибоко захоплювалася своїм батьком, розглядаючи свою матір через його критичну призму. Її батько був учителем політології з освіченої сім’ї, тоді як мати була простою дояркою з обмеженою освітою. Незважаючи на відсутність академічних досягнень, мати Насті була напрочуд гарна. Історія кохання її батьків розпочалася тоді, коли її батько був у студентській поїздці на ферму, де працювала її мати. Їхні стосунки призвели до вагітності, що у свою чергу призвело до їхнього шлюбу. Згодом родина батька та його власні устремління призвели до розколу. Сім’я батька не схвалювала просту доярку,
а недотримання нею етикету бентежило батька. Настя, з дитинства бажаючи отримати схвалення свого батька, наслідувала його поведінку і щосили намагалася бути несхожою на свою матір. І все ж таки її батько тримався відсторонено від сім’ї. Зрештою він пішов, і Настя дізналася, що в його житті була інша жінка. Хоча Настя сподівалася, що він повернеться хоча б у день її народження, але цього не сталося. Одного разу батько таки відвідав Настю , пообіцявши подарувати їй ляльку. Але сам він так і не з’явився: мати подарувала їй обіцяну ляльку,
натякнувши, що то від батька. Через роки, після вступу до медичної школи, Настя вирішила сама відшукати свого батька. Літній сусід, якого вона пам’ятала з дитинства, повідомив їй, що батько помер через постійний стрес кілька років тому, пов’язаний з безперервними боргами. Усвідомлення найбільше вразило Настю. Вона ж зрозуміла, що ляльку купував не батько. Повернувшись додому, Настя обійняла свою маму, висловивши подяку та любов, визнавши жертви, які вона принесла. Сльози матері лише свідчили про тяжкість пережитих ними років, зміцнюючи їхній особливий зв’язок.