Зимового вечора, поки моя дочка спала, я розмірковувала про своє життя. Нещодавно мій чоловік пішов від нас, зізнавшись у коханні до іншої жінки. Мене це не здивувало, тому що я підозрювала його в невірності, і наш шлюб був швидше за розрахунком, ніж за коханням. Під час прогулянки з собакою Діком я зустріла літню жінку Тамару Іллівну, яка тремтіла від холоду. Дізнавшись, що їй нема куди йти, я запросила її до себе додому.
Вона розповіла свою історію про те, як все життя боролася з труднощами, як погано поводився з нею її син, через що вона була змушена залишити рідну домівку. Ми з Тамарою Іллівною швидко зблизилися. Вона стала нянькою для моєї дочки, збагативши наше життя. Ми навіть стали регулярно їздити до неї на дачу, де познайомилися із сусідом-вдівцем Мишком. Він запропонував нам побудувати новий паркан, і ми зблизилися, що призвело до зародження відносин між нами. Якось приїхав син Тамари Іллівни і зажадав її майно. Мишко втрутився, а бабуся представила нас парою, що притулила її у себе.
Мишко був зворушений цим жестом, наші стосунки стали ще глибшими, і врешті-решт ми одружилися. Тамара Іллівна, відчувши себе членом сім’ї і навіть переписала свій будинок на мене. Такий поворот подій змінив моє життя. Усього за півроку я знайшла любов і нову сім’ю, довівши, що життя може кардинально змінюватися, приносячи радість у найнесподіваніші моменти.