Якось пізно ввечері, вклавши дітей спати, Оля попивала чай і чекала на свого виснаженого роботою чоловіка Івана. З моменту укладення шлюбу все було просто: він заробляв, а вона господарювала і виховувала трьох дітей. Якось Оля підслухала в магазині розмову Івана з іншою жінкою, яка висміювала її старання по господарству та натякала на їхні інтимні стосунки. Розгублена, вся в сльозах, Оля розповіла матері про зраду Івана.
Вирішивши стати самостійною, Оля оновила своє резюме і незабаром несподівано для себе вона влаштувалася на роботу в ту саму компанію, що й Іван. Якось увечері Іван вирішив подарувати дружині кухонний прилад, про який вона давно мріяла. Але Оля не тільки не прийняла подарунок, а й «подарувала» чоловікові натомість зібрані валізи з його речами, поклавши край їхнім стосункам. Незабаром мати Івана звернулася до Олі з погрозою, що її син зможе ухилятися від сплати аліментів, і, мовляв,
Оля сама до нього прибіжить після цього. Оля рішуче послала колишню свекруху подалі, ні краплі не шкодуючи про свій вибір. Тепер, коли Оля була працевлаштована, а її діти ходили до дитячого садка, вона відчувала у собі сили та безмежну свободу. Тим часом Іван, який виглядав гірше нікуди, повідомив, що коханка пішла від нього, не зумівши змиритися з аліментами. Оля переродилася, а Іван зіштовхнувся із наслідками свого жахливого вчинку.