Ліза завжди була близька зі своєю мамою, і коли тій раптово стало погано, дівчина впала в паніку. Вона швидко набрала номер швидкої допомоги, і незабаром мати госпіталізовали. Тоді Ліза не могла навіть уявити, що цей випробувальний момент стане початком чогось нового і прекрасного в її житті. У лікарні вона провела багато годин, чекаючи на новини про стан своєї матері. Одного дня, коли вона сиділа в коридорі, заглядаючи у вікно, до неї підійшов молодий лікар. Він усміхнувся і спитав:
“Як почувається ваша мама?” Ліза відповіла, намагаючись приховати свою занепокоєння: “Поки не знаю, чекаємо на результати досліджень. Я так турбуюся…” “Розумію вас. Але не хвилюйтеся, тут працюють найкращі фахівці”, – м’яко відповів лікар, його очі висловлювали щиру турботу. З того часу вони почали часто зустрічатися та розмовляти. Лікар, на ім’я Олексій, регулярно цікавився станом матері Лізи та намагався всіляко підтримати дівчину. Аналізи та дослідження показали, що життю її матері нічого не загрожує, і це було величезним полегшенням. У день виписки її матері з лікарні, Ліза знайшла момент, щоб подякувати Олексію: “Дякую вам за підтримку в ці дні.
Ви не уявляєте, як це було важливо для мене.” Олексій усміхнувся і відповів: “Рад був допомогти. Може, влаштуємо собі і вашій мамі чаювання як святкування одужання?” Це питання застало Лізу зненацька, але вона з радістю погодилася. Зустріч за чашкою чаю перетворилася на довгу та приємну розмову, відчиняючи двері для нового знайомства. З того дня між ними з’явилася іскра, яка невдовзі спалахнула у вогонь справжніх почуттів. Життя Лізи змінилося раз і назавжди – і завдяки цьому несподіваному повороту подій.