Марина, вдумлива і добра жінка, вийшла заміж за Михайла у 27 років, знаючи про можливі проблеми зі свекрухою. Їхній роман переріс у шлюб, і вони щасливо жили у двокімнатній квартирі. Проте невдовзі до них переїхала мати Михайла, Галина, яка посилалася на самотність та турботу про харчування сина. Присутність Галини швидко стала владною. Вона критикувала Марину за приготування їжі та ведення домашнього господарства, постійно втручалася в їхнє життя. Незважаючи на вмовляння Марини,
Михайло не міг винести прохання матері піти, адже він був її єдиним сином. Така ситуація зберігалася до народження сина Степана. Галина пішла, пославшись на те, що не може впоратися з плачем дитини. Рік Марина жила спокійно, незважаючи на те, що Михайло часто відвідував матір. Потім Марина дізналася від подруги, що Михайло зустрічається з іншою жінкою. Михайло зізнався у зраді, звинувативши Марину в тому, що вона не приділяє йому уваги через сина. Почалися сварки, Михайло став частіше бувати вдома,
сумніваючись у батькові Степана. Марина, вагітна другою дитиною, Оксаною, вирішила розлучитися з Михайлом після його постійних відлучок та відсутності підтримки. Минули роки, Марина за допомогою матері успішно зробила кар’єру, добре виховувала дітей. Несподівано в гості приїхала Галина, яка зажадала від Марини возз’єднатися з Михайлом, у якого життя не ладналося. Марина рішуче відмовилася, вважаючи, що благополуччя її та дітей понад усе. Незважаючи на різкі слова Галини, Марина залишилася непохитною, зачинивши двері у болісний розділ свого життя.