Світлана, якій зараз 33 роки, мала бурхливе минуле, яке сформувало її погляди на довіру і впевненість у собі. За п’ять років до цього вона пережила хворобливе розлучення. Колишній чоловік різко вигнав її з дому, залишивши без засобів для існування з однорічною дитиною. З батьками, які живуть далеко, та відсутністю близьких родичів поблизу Світлана почувала себе ізольованою від усіх та наодинці зі своїми проблемами. У цей важкий період її найкраща подруга, теж одинока мати, стала її рятівним колом.
Дві жінки створили «систему підтримки одна одної», чергуючи роботу зі змінним графіком та нагляд за дітьми. Цей зв’язок допоміг Світлані відновити своє життя. Сьогодні Світлана у стосунках із Миколою, який обожнює її сина як свого власного. Вони живуть разом у його квартирі у центрі міста. Микола, сам бездітний, жадає шлюбу та мріє виховувати дітей разом зі Світланою, поділяючи з нею найяскравіші пригоди. Незважаючи на прагнення Миколи, сама Світлана не наважується вийти заміж чи народити ще одну дитину.
Під впливом свого минулого, вона боїться, що у найгіршому розкладі їй знову доведеться долати труднощі поодинці, особливо з двома дітьми. Тому вона обережна, таємно відкладає гроші на майбутнє і стежить за цінами на житло. Яка її мета? Завжди мати подушку безпеки на випадок, якщо стосунки з Миколою зіпсуються, незважаючи на очевидну любов чоловіка до неї та її сина. Її подруга захоплюється прагматизмом Світлани у нашому непередбачуваному світі. Вона вважає, що потрібно бути готовим до будь-яких поворотів життя, навіть якщо це означає відкладення коштів у таємниці від коханої людини.