Був звичайний вечір. Павло повертався додому, передчуваючи вечерю у родинному колі. Він машинально перевірив баланс свого ощадного рахунку – і з жахом виявив, що більшість грошей зникла. Увійшовши до будинку, він одразу звернув увагу на новий золотий ланцюжок на шиї своєї дружини, Лілії. “А куди зникли всі наші заощадження?! Ліліє, ти мені нічого не хочеш сказати?” – у голосі Павла звучала образа. “Я вирішила трохи побалувати себе, ну і що з того?” – відмахнулася Лілія, не усвідомлюючи всієї серйозності ситуації. “Але як ми тепер житимемо весь місяць? На що я бензин заливатиму, щоб їздити на роботу?”
його голос ставав дедалі голоснішим. Лілія знизала плечима, що ще більше розлютило Павла. Він відчув, як обурення закипає в ньому. Але замість того, щоб продовжити сварку, він узяв свої ключі і вийшов із дому, щоб остудити свій гнів. Холодне вечірнє повітря допомогло йому трохи заспокоїтися. Павло розумів, що його реакція була цілком виправданою, але він не хотів псувати стосунки із дружиною через гроші. Він повернувся додому з мирною посмішкою, вирішивши обговорити з Лілією їхні фінансові пріоритети. “Лілія, я розумію, що іноді хочеться побалувати себе, але нам потрібно бути більш економними.
У нас є зобов’язання, і нам потрібно дбати про майбутнє нашої дочки”, – тихо сказав він, сідаючи поряд з нею. Лілія глянула на нього з розумінням у очах. “Ти маєш рацію, Павле. Перепрошую… Я просто… Хотіла відчути себе особливою,” – її очі наповнилися сльозами. Павло обійняв її, розуміючи, що кожен із них має свої слабкості. Він знав, що разом вони знайдуть спосіб пройти через усі фінансові труднощі та зберегти кохання та повагу один до одного. “Наступного разу ми приймемо таке рішення разом, добре?” – Запропонував Павло, цілуючи Лілію в лоба. Лілія кивнула, обіймаючи його у відповідь.