Я вийшла заміж за чоловіка, який вже був розлучений, і у нього було двоє дітей – 9-річний хлопчик та 6-річна дівчинка. І щоразу, коли чоловік привозив їх на вихідні, я відчувала сильне роздратування. Я не бачила в них нікого, крім його дітей від іншого шлюбу, і вони завжди здавались мені невихованими і розпещеними. Вони, у свою чергу, теж ніколи не ставилися до мене тепло , вважаючи мене просто жінкою, яка живе з їхнім батьком. Нещодавно ми з чоловіком, з яким тепер я маю спільну дитину,
запланували відпустку на море. Я була в декретні, а чоловікові вдалося отримати два тижні відпустки. Мої батьки запропонували доглянути нашу доньку, щоб ми могли відпочити. Однак мій чоловік наполягав на тому, що у сімейній відпустці повинні брати участь усі члени сім’ї. За тиждень до поїздки чоловік запропонував взяти із собою дітей від першого шлюбу, посилаючись на те, що це буде корисно для їхнього здоров’я. Я була здивована таким поворотом і висловила своє небажання з огляду на потреби нашої маленької дочки. Але чоловік помітно не схвалив мою відповідь, і я запідозрила, що він пообіцяв своїм дітям поїздку, можливо, під впливом своєї колишньої дружини.
У результаті я запропонувала йому поїхати у відпустку зі своїми дітьми, а мені залишитися вдома з нашою дочкою, але він відмовився, передбачаючи, що найближчим часом іншої відпустки не буде через великий проект на роботі. Протягом тривалої сварки ми погодились поїхати вдвох. Чоловік зізнався, що просто хотів перевірити мою реакцію на його пропозицію, що мене засмутило, бо я не люблю подібні перевірки. Зрештою наша сімейна відпустка не відбулася, оскільки чоловіка терміново викликали на роботу. На щастя, його діти насолоджувалися відпочинком на морі з бабусею та дідусем, і найближчим часом їм навряд чи знадобиться така подорож.