У дитинстві, як і багато інших, я мріяла про собаку, але батьки, знаючи про мою алергію на собак, не купували мені її. На жаль, згодом я почала боятися їх, і одного разу мій страх перед собаками посилився, коли дворовий собака напав на мене і вкусив дорогою зі школи. В університеті я познайомилася з Владом, добрим хлопцем, і врешті-решт ми стали жити разом. Проте сталася трагедія: брат Влада, Костя, помер в автокатастрофі, залишивши після себе улюбленого алабая – Лорда.
Влад наполягав на тому, щоб взяти Лорда в наш будинок , незважаючи на мою алергію. Я пропонувала віддати собаку в притулок або іншу люблячу сім’ю, але Влад відмовився, вважаючи це незначною незручністю. Він вірив, що я покохаю Лорда, але я знала, що цього не станеться через нестерпну алергію, через яку мені важко дихати. Незважаючи на мої спроби переконати його, під час нашої сварки Влад поставив мені ультиматум: або я приймаю Лорда, або ми розлучаємося. Поки Влад залишається безкомпромісним, я обмірковую своє рішення, розриваючись між своєю любов’ю до нього та проблемами, які Лорд створює для мого здоров’я та повноцінної життєдіяльності.