З того часу, як я пам’ятаю себе, Ксенія завжди була поруч. Вона була не просто найкращою подругою моєї мами, але і як друга мама для мене. Мама завжди довіряла їй, і я також. Але після того, як мама пішла з життя через тяжку хворобу, все змінилося… Мама залишила мені невелику спадщину – квартиру та деякі заощадження, які мали допомогти мені в майбутньому. Ксенія, здавалося, була моєю опорою у ті важкі дні. Але невдовзі я зрозуміла, що її турбота була лише маскою. “Тобі потрібно підписати деякі документи,
щоб отримати майно твоєї мами на своє ім’я ,” – сказала вона мені одного разу, простягаючи купу паперів. Я бездумно переглянула їх, все ще оплакуючи маму. “Дякую, Ксенія, що допомагаєш,” – сказала я, підписуючи документи, не підозрюючи обману. Однак через кілька місяців, коли я почала розбиратися з фінансами, то виявила, що вся спадщина мами перейшла до Ксенії. Виявилося, що документи були угодою про передачу їй прав власності. “Ксенія, як ти могла це зробити?” – Запитала я її, коли зрозуміла обман. “Ти ще занадто молода, щоб керувати таким майном. Я зробила це, думаючи про твоє благополуччя,” – виправдовувалася вона, але її слова звучали фальшиво. Я почувала себе зрадженою
та самотньою. Людина, якій я довіряла, обдурила мене в найважчий момент мого життя. Але я вирішила боротись. Я звернулася до адвоката, щоб повернути те, що по праву належало мені – і в мене вийшло, хоч і насилу. Цей досвід навчив мене бути більш обережною та незалежною. Я зрозуміла, що в житті важливо не лише вміти довіряти, а й захищати себе. Завдяки цій зраді я стала сильнішою та мудрішою.