Майже 5 років тому я повернулася до будинку своєї матері у селі з двома своїми дітьми одразу після того, як мій чоловік поїхав за кордон на заробітки. Батьківський будинок був старим і потребував ремонту, який мені вдавалося робити протягом багатьох років, купуючи інструменти та техніку для городу та полів – і навчаючись користуватися ними самостійно. Нещодавно мій старший брат розлучився зі своєю дружиною та повернувся додому ні з чим.
Мене ця ситуація влаштовувала, оскільки він людина розумна і добра, але я не була готова до того, що він візьме під свій контроль будинок та мої інструменти. Брат почав позичати мої інструменти без попиту, а коли я зіткнулася з ним віч-на-віч з цього приводу, він назвав мене “скнарою” і сказав, мовляв, не хвилюйся, твої інструменти не постраждали. У нас і далі було безліч непорозумінь щодо моїх інструментів, і врешті-решт мені довелося погрожувати викликати поліцію, коли він спробував узяти без моєї згоди мій самохідний трактор. Моя мати була у сльозах після цього інциденту,
а мій брат перестав зі мною розмовляти. Мама попросила мене бути розумнішою, оскільки брат ще не знав, як заробити грошей, щоб прогодувати себе самостійно. Однак я так і не зрозуміла, що зробила не так. Я купила всі інструменти на свої заощадження, і вони, взагалі-то, обійшлися мені втричі дорожче за місцеві, оскільки більша частина з них була імпортною. Я не хочу бути гарною для всіх власним коштом.