Медовий місяць Степана та Оксани закінчився, і вони плавно перейшли до повсякденного життя, зберігши глибоку прихильність один до одного. В їхньому будинку панувала гармонія: Оксана була добре навчена мамою веденню домашнього господарства, а Степан був зговірливий і часто допомагав дружині по дому. Однак під час новорічної поїздки з друзями до Карпат у пари почалися проблеми. Коли Оксана готувала салати, вона виключила з Олів’є моркву. Степан засумнівався у її виборі, пославшись на те, що його мати завжди додавала цей інгредієнт.
Ця сварка здавалася незначною, але вона відчинила двері до повторюваної проблеми: Степан постійно порівнював Оксану з матір’ю. Починаючи з приготування їжі та закінчуючи роботою вдома, Степан часто помічав: «Моя мама робить це так…». Якось, коли Оксана відчула себе неважливо, вона нарешті торкнулася теми, на яку вони не наважувалися говорити. Вона сказала Степанові: – Таке відчуття, що нас тут троє – ти, я та твоя мама. Потім вона провела паралелі з власним вихованням, наголосивши, що її батько ніколи не порівнював її мати ні з ким, навіть коли у них виникали розбіжності.
Її батько був дуже уважним і завжди давав мамі відчути своє значення. Вимотавшись, Оксана лягла відпочити, залишивши Степана в глибокому роздумі наодинці з її словами. Тоді, сидячи поруч із сплячою дружиною, Степан усвідомив, що постійно посилався на матір, і це накладало відбиток на їхні стосунки; тобто він сам, власноруч рушив своє щастя. Добре, що він зумів розглянути це, що допомогло йому виправити ситуацію.