Сергій та Оля готувалися до весілля, коли один із друзів Сергія відкрив йому очі на минуле Олі. Виявилося, дівчина брехала своєму нареченому про своє минуле.

Сергій та Оля були парою, яку всі сприймали як ідеальну. Вони готувалися до весілля, плануючи своє майбутнє разом. Однак напередодні урочистостей сталося дещо, що поставило під загрозу їхні стосунки. Друг Сергія, Олексій, вирішив розплющити йому очі на минуле Олі. “Сергію, я повинен тобі щось сказати. Оля вже була заміжня,” – з деякою незручністю почав Олексій. … Read more

Місяць тому моя бабуся запросила мене до себе, щоб обговорити одне важливе питання: вона хотіла попередити мене, що вирішила залишити все своє майно моїй сестрі.

Місяць тому моя бабуся зателефонувала та попросила приїхати до неї. “Це дуже важливо”, – сказала вона таємничим тоном. Я не уявляв, що на мене чекає. Коли я приїхав, бабуся вже чекала на мене з чаєм та пирогами. Після недовгих привітань вона перейшла до справи. “Я хочу обговорити з тобою одне питання, яке стосується мого заповіту,” … Read more

Я зробила вибір не на користь кохання, а на користь комфорту, обравши собі в чоловіки перспективного хлопця. Такої помилки я ніколи не робила.

У молодості я стояла перед складним вибором: піти за своїм серцем або вибрати шлях, який здавався більш надійним і забезпеченим. Тоді я обрала Павла, перспективного та амбітного хлопця, який, як усім здавалося, обіцяв блискуче майбутнє. Але життя внесло свої корективи. Зараз Павло працює в автомайстерні, і наші фінансові справи далекі від стабільності. Ми ледве зводимо … Read more

“Людочка, доню, водички, дай мені води”, – слабо кликала Тетяна Андріївна, стискаючи руку дочки. Не розуміючи, чому її не чують, вона раптом усвідомила, що її кінець настав…

“Людочка, доню, водички, дай мені води”, – слабо кликала Тетяна Андріївна, стискаючи руку дочки. Не розуміючи, чому її не чують, вона раптом усвідомила, що її кінець настав. Людмила сиділа поруч із матір’ю, усвідомивши її смерть лише за півгодини. Сльози навернулися на її очі, коли увійшов чоловік, заспокоїв її та організував останній догляд за матір’ю. Людмила … Read more

Маша та Андрій зустрічалися вже 3 роки, але мати Маші все ніяк не могла прийняти Андрія у родину. Вона говорила, що її дочка варта більшого і не збиралася миритися з меншим.

Маша та Андрій були разом уже три роки, їхні стосунки здавалися міцними та щасливими. Однак мати Маші, Ірина, все ще не могла прийняти Андрія у сім’ю. Вона переконувала Машу, що вона гідна когось більш заможного та успішного. “Маша, ти маєш зрозуміти, ти можеш знайти когось краще. Андрій не підходить тобі,” – говорила Ірина, щоразу, коли … Read more

Друг чоловіка Лізи, Микола, був постійним гостем у їхньому домі, але з цим треба було покінчити, адже терпіння Лізи досягло межі.

Ліза, відчуваючи тривогу, спостерігала, як її чоловік Степан прийшов додому зі своїм другом Миколою, присутність якого їй була неприємна. Микола з його імпозантними манерами затишно влаштувався на їхній маленькій кухні, що заважало Лізі. Якось увечері, коли Ліза квапливо намагалася з’їсти свою вечерю в тісній кухні, жвава розповідь Миколи привела до того, що Ліза пролила їжу. … Read more

Марина, вдумлива і добра жінка, вийшла заміж за Михайла у 27 років, знаючи про можливі проблеми зі свекрухою. Але такого вона й уявити не могла.

Марина, вдумлива і добра жінка, вийшла заміж за Михайла у 27 років, знаючи про можливі проблеми зі свекрухою. Їхній роман переріс у шлюб, і вони щасливо жили у двокімнатній квартирі. Проте невдовзі до них переїхала мати Михайла, Галина, яка посилалася на самотність та турботу про харчування сина. Присутність Галини швидко стала владною. Вона критикувала Марину … Read more

Аня почала працювати в одній компанії, проте в перший місяць роботи вона постала перед проблемою: її начальник погрожував звільнити її, якщо та не піде з ним на побачення.

Аня нещодавно влаштувалася на роботу в престижну компанію, сповнена надій та амбіцій. Однак перший місяць на новому місці виявився не таким, як вона собі уявляла. Її начальник, чоловік середніх років, одружений, запропонував їй піти з ним на побачення, погрожуючи звільненням у разі відмови. Аня опинилася у складній ситуації, але вирішила діяти хитро. “Якщо я не … Read more

Прийшла На Весілля Свого Колишнього Чоловіка І Його К0анки — В Шикарному Вечірньому Платті

У мого чоловіка є к00ханка. Зустрічається з ним давно. Я не проти їхніх стосунків. Робити пакості і мс тити к0ханці у мене навіть і думок не було. Для мене дуже неприємно, коли жінки ворогують через мужиків. Я бачу, що чоловік йти з сім’ї не збирається, але і кидати свою к0ханку не хоче. І я пішла … Read more

Марія Петрівна прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона подивилася у вічко. Біля дверей стояла незнайома дівчина з немовлям в руках. Марія Петрівна, відчинивши двері, запитала: – Дівчина, вам кого? – Мені потрібна Марія Петрівна, – відповіла незнайомка. – Ну, проходьте, – запросила господиня квартири дівчину. – Мене Христина звуть, – представилася дівчина, опинившись в квартирі. – І що у вас за справи до мене, Христина? – поцікавилася Марія Петрівна. – Ви вже вибачте мене за те, що потурбувала, але я більше не можу мовчати, – сказала дівчина і зробила паузу. – Ну так говоріть вже, говоріть, я вас слухаю. – Ця дитина, що у мене на руках, він не тільки мій, він ще й дитина вашого чоловіка. Христина знову зробила паузу, немов очікуючи реакції Марії Петрівни на її слова. Але Марія Петрівна, залишаючись незворушною, вимовила: – Дуже цікаво, а подробиці можна. – Я працюю в офісі вашого чоловіка. Але зараз я звичайно в декретній відпустці, – продовжила свою розповідь Христина, – ваш чоловік залицявся до мене, обіцяв одружитися. Він навіть купив мені квартиру, де ми з ним продовжуємо зустрічатися. І ось тепер, після народження дочки, він заявив, що йому складно піти від дружини. – Ну, а від мене то ви що хочете? – перебила дівчину Марія Петрівна. – Невже ви не розумієте, – почала заводитися дівчина, – що він не любить вас, а живе з вами тільки з жалості. Залиште його, не заважайте нашому щастю. – Дівчинка, а можна дізнатися скільки вам років? – Мені двадцять шість. – Христина, невже вам потрібен чоловік, який за віком годиться вам у батьки? – Уявіть собі потрібний. І я йому потрібна. І все у нас буде добре, якщо ви не будете нам заважати. – Христина, я вас почула, знову перервала дівчину Марія Петрівна, – спробую вам допомогти. Христина очікувала від Марії Петрівни все, що завгодно, але тільки не такого повороту подій. Допомогти тієї, яка фактично забрала у неї чоловіка – цього вона не могла зрозуміти своїм свідомістю. А Марія Петрівна підводила підсумок бесіди: – Ви, Христина, залишайтеся тут і, будь ласка дочекайтеся Євгена Івановича. Якщо він вас дійсно любить, то ні за що не вижене вас з цього будинку. Нехай цей будинок тепер буде вашим. А я, мабуть, зберу зараз речі і піду. – Куди ж ви підете, Марія Петрівна, – вже з співчуттям сказала Христина. – Та ви не турбуйтеся, мені є, де жити. Слава богу у мене ще є батьківська квартира. Можете передати моєму чоловікові, що я бажаю вам щастя і завтра ж подаю на розлучення. Тільки опинившись в батьківській квартирі, Марія Петрівна початку осмислювати те, що сталося. Багато років тому, коли вона вчилася в інституті, до неї став залицятися ставний красень, її однокурсник Євген. Відразу після закінчення інституту вони розписалися. Потім через рік народився син, а через два роки після його народження народилася дочка. На Марію відразу обрушилися всі тяготи сімейного життя: прибирання, прання, догляд за дітьми. Про кар’єру довелося забути. А ось у її чоловіка кар’єрний ріст був стрімким. Коли Євген повертався з роботи додому, то його завжди чекали охайні діти, смачну вечерю і чиста квартира. І все це завдяки старанням дружини. Потрібно віддати належне і чоловікові. Євген непогано заробляв і в родині завжди був достаток. Але чим вище злітав Євген Іванович по службових сходах, тим все рідше він з’являвся вдома. Навіть у вихідні дні у нього завжди знаходилися службові справи. Та й відрядження були не рідкістю. Ще в молоді роки Марія стала помічати, як поступово змінювалося ставлення чоловіка до неї. Чоловік вміло конспірувався і доказів в його зраді у неї не було. Але як жінка, вона відчувала, що чоловік не зберігає їй вірність. Що вона могла зробити тоді по молодості з двома дітьми на руках … піти і кинути дітей? Але таке їй і в голову не могло прийти. Піти від чоловіка разом з дітьми? Але вона не була впевнена, що зможе забезпечити їм безбідне життя. І Марія змирилася зі своєю долею. До роботи вона повернулася тільки тоді, коли її діти вчилися в старших класах. І повернулася не тому, що відчувала матеріальні труднощі, а для того, щоб уникнути гнітючого самотності. Коли діти виросли і визначилися з вибором професії, коли вони стали жити самостійно в своїх сім’ях, то Марія Петрівна зрозуміла, що міняти щось в житті вже пізно. І ось це сьогоднішня подія відкрило їй очі. Вона раптом зрозуміла, що більше не бажає проводити жодного дня під одним дахом з людиною, який давно її розлюбив. Та й вона до нього не мала вже ніяких почуттів. Увечері чоловік Марії Петрівни приїхав за нею до домовленостей. – Ну це що за фокуси, Марія? Я не збираюсь розлучатися з тобою. Та й власне кажучи, я не впевнений, що ця дитина від мене. Я ж не дурень. І уявляю, що потрібно молодим дівчатам від заможних чоловіків. В першу чергу гроші. – Слухай, Жень, не треба виправдовуватися, – перебила дружина Марія Петрівна, – мені без тебе однією, чесне слово, спокійніше. – А як же діти, – журився Євген Іванович, – якщо вони заявляться в гості, як я їм все це поясню? – Як є, так все і пояснимо. Вони дорослі, зрозуміють, – поставила крапку в розмові з чоловіком Марія Петрівна. Після розлучення з дружиною, Євген Іванович не став узаконювати шлюб з Христиною. Христина і раніше жила в квартирі, подарованої їй Євгеном Івановичем. А незабаром у нього з’явилася нова кохана. Діти Марії Петрівни і Євгена Івановича ходили тепер в гості тільки до матері. Батько, якого вони майже не бачили в дитинстві, став для них ще більш далеким. А Марія Петрівна раділа кожній зустрічі з дітьми і внуками, вважаючи, що це і є її щастя.

Марія Петрівна прибирала в квартирі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона подивилася у вічко. Біля дверей стояла незнайома дівчина з немовлям в руках. Марія Петрівна, відчинивши двері, запитала: – Дівчина, вам кого? – Мені потрібна Марія Петрівна, – відповіла незнайомка. – Ну, проходьте, – запросила господиня квартири дівчину. – Мене Христина звуть, – представилася дівчина, … Read more