Коли я купив свою першу квартиру, то був переповнений гордістю та хвилюванням. Переїзд на нове місце обіцяв нові можливості та новий початок. Однак я навіть уявити не міг, які сюрпризи принесе мені ця покупка. На другий день після переїзду, коли я тільки почав розпаковувати свої речі, пролунав стукіт у двері. Відкривши, я побачив молоду жінку з тарілкою домашніх пиріжків. Вона посміхнулася, і я одразу впізнав її. Це була Катя – дівчина з мого паралельного класу у школі.
“Привіт! Я твоя нова сусідка,” – почала вона, – “Пам’ятаєш мене?” Я розгубився на мить, а потім відповів: “Катю? Ого! Який несподіваний сюрприз! А я навіть не знав, що ти тут живеш.” Вона засміялася: “Я переїхала сюди кілька місяців тому. Коли дізналася, що хтось переїжджає до сусідньої квартири, вирішила познайомитися. І теж не могла уявити, що це будеш ти!” Ми провели кілька годин, згадуючи шкільні дні, сміючись зі старих жартів і обмінюючись новинами. Катя розповіла, що працює дизайнером, а я поділився своїми успіхами в IT -сфері. “Ти знаєш,” – сказала вона, –
“Це доля, що ми зустрілися тут. Ми ж майже не спілкувалися у школі.” Я погодився: “Так, і дивно, як іноді життя може переплести наші шляхи.” З того дня наші зустрічі стали частішими. Ми гуляли парком, ходили в кіно, вечеряли в ресторанах. З кожним днем наша дружба міцнішала, і незабаром я зрозумів, що закоханий у Катю. І, на мій подив, вона відповіла мені взаємністю. Так, завдяки випадковому збігу обставин, я не лише придбав нове житло, а й знайшов свою другу половинку. І щоразу, коли я згадую той день, то дякую долі за такий несподіваний подарунок.